ЗАСВІТИТИСЯ

(засвічуся, засвітишся) док.; крим., міл. Виявити, видати себе. Дратує, коли "наркоту" просять продати незнайомі люди. Страшенно боюся засвітитися у ментів (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 212; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 366.

Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»

ЗАСОХНУТИ →← ЗАСАДИТИ

Смотреть что такое ЗАСВІТИТИСЯ в других словарях:

ЗАСВІТИТИСЯ

о́чі засвіти́ли (заіскри́ли, засвіти́лися і т. ін.) чиї, у кого і без додатка. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (радість, задоволення і т. ін.). Трохи не застрибало хлоп’я з радощів, очі засвітили, заіскрили (Панас Мирний); Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю (С. Васильченко). свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх. У кого-небудь від сильного удару або болю з’являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння. В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (І. Микитенко); — Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Єй-бо, в очах свічки стали (В. Бабляк). сто свічо́к в оча́х засвіти́лось. Тієї ж хвилини переразливо (пронизливо) свиснув дріт, і в Матвійових очах сто свічок засвітилось (М. Ірчан).... смотреть

ЗАСВІТИТИСЯ

засвіти́тися[засв'ітитиес'а]-в'ічус'а, -в'ітиес':а, -в'ітиец':а, -в'іт'ац':а; нак. -в'ітис'а, -в'іт'іц':а

ЗАСВІТИТИСЯ

ЗАСВІТИ́ТИСЯ² див. засві́чуватися².

ЗАСВІТИТИСЯ

{засвіти́тиеса} -вічу́са, -ві́тиес:а, -ві́тиец:а, -ві́тац:а; нак. -віти́са, -віті́ц:а.

ЗАСВІТИТИСЯ

засвіти́тися дієслово доконаного виду

ЗАСВІТИТИСЯ

див. засвічуватися.

T: 162