Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»
підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була (вихователька) сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький). підставля́ти (дава́ти) / підста́вити (да́ти) ши́ю (в ярмо́ (під ярмо́)). 1. Брати на себе чиїсь обов’язки, обтяжуючи себе. — Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок); З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети). 2. Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. А генерал .. не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний). підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т. ін.) під ку́лю. Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів); Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко). підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони .. підставляли себе під сокири (А. Хижняк). підставля́ти / підста́вити но́гу (ні́жку) кому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь у чомусь, завдаючи неприємності. Кожному (старшому) бажалося вискочити перед начальством, .. через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Панас Мирний); Все йшло б гаразд, якби .. колеги .. не підставляли Вікторові ніжку (П. Автомонов); Не схильний (індивідуаліст) радіти успіху товариша, а часто навіть прагне підставити товаришеві ногу (З журналу). підставля́ти колі́нця. Мало не всі, за винятком корифеїв, почали завидувать моєму поспіху, почали, як кажуть, підставляти колінця (Збірник про М. Кропивницького). підставля́ти / підста́вити плече́ кому. Допомагати кому-небудь, підтримувати когось. В найскрутніших ситуаціях мені неодмінно хтось простягував руку допомоги, підставляв плече (І. Головченко і О. Мусієнко). підставля́ти / підста́вити (свою́) го́лову (під обу́х). Ризикуючи, наражатися на небезпеку. — Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник); — Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко); Опришків цей аргумент .. не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того (вчинку) нікому не хотілося (Г. Хоткевич). підставля́ти / підста́вити стіле́ць (стільця́) кому, рідко. Робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь. — Підставлять вони (пани) стільця тому, хто не годить їм! (І. Нечуй-Левицький). підста́вити сті́льчика. — От тепереньки протопоп підставить мені стільчика,— говорив отець Харитін, бідкаючись (І. Нечуй-Левицький).... смотреть
ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ діал.; ПІДСТАВЛЯ́ТИ (... смотреть
недок. підставляти, док. підставити1) (щоку та ін.) to offer (to), to hold upпідставити ногу (комусь) — to trip someone up; спорт. to give a backheel2)... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: підставивши1. поставити що-небудь під щось2. поставити, розташувати що-небудь ближче або впритул ... смотреть
підста́вити[п'ідзставиетие]-аўл'у, -виеш -аyл'ат'; нак. -аў, -аўтеи
[pidstawyty]дієсл.podstawić
ПІДСТА́ВИТИ див. підставля́ти.
Підставити См. Підставляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 180.
див. підставляти.
【完】 见 підставляти
{підзста́виетие} -а́ўлу, -виеш -а́yлат; нак. -а́ў, -а́ўтеи.
матем.; техн. подставлять, подстанавливать
підста́вити дієслово доконаного виду
див. підставляти.
-влю, -виш podstawić
сов. от підставляти
зробити неприємність