ФІНГАЛ

(-а) ч.; мол.; жрм. Синяк. Він по-фраєрськи ноги закинув одна на другу. Чувак. Має під оком фінгал. Любить си бити? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). * Образно. Коли ранок туман прикладає до свіжих фінгалів (А. Охрімович, Фанданго криці). БСРЖ, 626.