Смотреть больше слов в «Словнику українського сленгу»
ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч.1. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак.Орел летить найвище, а хрі... смотреть
ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колг. енц., II, 1956, 62); Хрін рясно цвіте білими квіточками, але насіння майже ніколи не утворює (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 248); Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він. Скуштував його деркач,— Диркнув [деркнув], кліпнув — та й у плач, І два тижні не співав, Тільки сльози витирав (Стельмах, V, 1963, 321); —Ти, хлопче, з тою Оленою носишся, як з писанкою! В’ївся черв’як у хрін, та й думає, що немає нічого солодшого в світі (Томч., Жменяки, 1964, 86); *У порівн. Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184). 2. Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Купили хріну, треба з’їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Шевч., І, 1951, 101); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Донч., III, 1956, 97); — Ах,— сказала дама,— На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! (С. Ол., Вибр., 1959, 251). &́9671; До хрі́на — багато, безліч; До хрі́ну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Фр., IV, 1950, 104); Підно́сити (піднести́) [те́ртого] хрі́ну (хро́ну) кому — робити щось неприємне кому-небудь. — А що, Карпе,— казав Васюта, ідучи з громади,— от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Гр., II, 1963, 469); Стари́й хрін, лайл.— старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня — старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Кроп., V, 1959, 504); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант,— і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Коч., II, 1956, 340); — Посторонись! — відштовхнув поранений угорця.— Плутаєшся тут, старий хрін… (Гончар, III, 1959, 160); Хай (неха́й) йому́ (їй, їм і т. ін.) хрін — те саме, що Хай (неха́й) йому́ (їй, їм) грець (див. грець2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Гл., Вибр., 1957, 93); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Коцюб., III, 1956, 167); — Ну,— каже цар, —— це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Тич., I, 1957, 146); Хрін від ре́дьки (за ре́дьку) не соло́дший — про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Тулуб, В степу.., 1964, 156); Хрін з ним (з тобо́ю, з не́ю і т. ін.) — те саме, що Чорт з ним (див. чорт). — Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба],— чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе.— І хрін з нею.. Значить, і в нас така є… (Мур., Жила.. вдова, 1960, 155); Хрін його́ (тебе́, їх і т. ін.) зна́є — невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.). Сусіда Іван справді добрячий чоловік,— отак, хрін його знає, за що й посварилися… (Коцюб., І, 1955, 21); Хрін його́ не взяв — вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо — хрін його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., I, 1952, 78); Яки́й (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки, їм зв’язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Котл., I, 1952, 138); — А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?..— Не інакше, як люди (Донч., VI, 1957, 226); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (Коцюб., І, 1955, 33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 149.... смотреть
ХРІН (Armoracia Gaerth.; лат. транскрипція грец. armorakia < кельт. ar — поблизу і mor — море, за місцем зростання) — рід багаторічних трав’янистих рос... смотреть
до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний); Та й солов’ї у Ратієвщині як свищуть.— І скільки то їх? — обізвавсь Івась. — А вже до гаспида! — додав Грицько (І. Нечуй-Левицький); Звідтіль навпростець Махає (Рябко) до овець, До клуні, до стіжків, до стайні, до обори; То знов назад чимдуж, щоб часом москалі (А їх було до хріна на селі), Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори (П. Гулак-Артемовський). 2. Значною мірою, дуже сильно. Він виструнчився перед командиром усією своєю височенною постаттю, аж головою дістав стелю землянки. До чорта зріст йому вигнало (О. Копиленко). підно́сити / піднести́ (те́ртого) хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) кому. Робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін. Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону (Є. Гуцало);— А що, Карпе,— казав Васюта, ідучи з громади,— от же бачиш, що не все вони (багатирі) нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Б. Грінченко); // Лаяти, критикуючи кого-небудь. Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять (Ю. Яновський). яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо. Хто. Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко); Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш); Сиділи там (у пеклі) скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський). кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?..— Не інакше, як людина (О. Донченко). як (мов, нена́че і т. ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т. ін.) поню́хав. Хто-небудь неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т. ін. Заграв, заспівав, як мов до своєї (дівчини). А вона мені як відспівала у вікно, то я мов чемериці понюхав (Укр. поети-романтики..); Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав (Г. Квітка-Основ’яненко); — Передайте свою колекцію в музей, це буде краще грамоти. Купець закрутив носом, неначе тертого хріну понюхав (І. Шаповал). як хрін у (під) ніс, зневажл. Бути надзвичайно неприємним, дуже не подобатися. — Це ж звідкіля? Щось я не чув такого.— З мого “Кавказу”,— вийняв (Тарас) з кишені зошита.— У мене тут новеньке, таке, що панству й цензорам як хрін у ніс!.. (Василь Шевчук).... смотреть
хрін (зменшено-пестливе — хріно́к; вислів хрі́нова ма́ти означає «редька»; уживається як лайка, синонімічна до чо́ртова ма́ти) — трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак, а також корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі (пор. як ознака постування у вислові «В піст їмо хрін, а в Масницю — кислиці»), а також як лікувальний засіб; сльозоточиві властивості рослини породили узагальнений народний вислів: «Бачили, що купували, їжте, хоч повилазьте»; пор. у співомовці С. Руданського про цигана з хроном: «Плачте, плачте, дурні очі, Щоб повилізали!.. Бачили ж ви, препогані, Що ви купували!..»; пор. ще: «Купили хрону, треба їсти: плачте очі, хоч повилазьте; бачили, що купували — грошам не пропадать»; рослина та її коріння порівнюються з гірчицею, редькою, медом, м’ясом: «Що хрін, що гірчиця — невелика різниця», «Хрін не солодший редьки», «Хрін каже: «Я добрий з м’ясом», а м’ясо каже: «Я й без хріну добре!»; посвячений у Великдень хрін має здатність охороняти родину від хвороб. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (М. Номис); Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили (М. Номис); Хай йому хрін з водою, купив коня і то з бідою! (примовка); фразеологізми: стари́й хрін — лайливо про старого чоловіка, діда; як хрі́ном під ніс — украй неприємно; часто вживається замість слова чорт у відповідних сполученнях: хрін його́ ба́тька зна́є — незрозуміло, невідомо що (куди, як і т. ін.); хрін його́ не взяв — як захоплення, задоволення від чогось; до хріна́ — багато, безліч; хрін з ним (з тобо́ю) — при зневажливому ставленні, втраті будь-якого інтересу до когось; хай йому́ хрін, хрін його́ бери́, хрін тебе́ побира́й — як крайнє незадоволення кимось, чимось. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 625-626.... смотреть
Багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу; ... смотреть
Horseradishстарий хрін перен. — old grumbler, old fogey, old sodхрін від редьки не солодший прик. — between two evils 'tis not worth choosing; it's six... смотреть
хріну і хрону, ч. 1) Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. 2) Корінь цієї рослини, що вжив... смотреть
【阳】1) 辣根2) 洋姜, 鬼子姜◇ Старий хрін 昵 老家伙, 糟老头子Хрін його знає 昵 谁知道, 我怎么能知道
хріну і хрону, ч. 1》 Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак.2》 Корінь цієї рослини, що вжив... смотреть
багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу; містить багато вітамінів, особливо С, має фітонцидні властивості.... смотреть
[hrin]ч.chrzan бот., кулінар.
Хрін, хрі́ну. До хрі́на = до чо́рта (сила, багато)
[хр'ін]хр'іна і хрону, м. (на) хр'ін'і і хрон'і
(род. хріну, хрону) хрен хрін його знає — чёрт его знает до хріна — (много) разг. до чёрта старий хрін — старый хрен, старый [лысый] чёрт
імен. чол. родухрен
хрі́н:◊ бура́чки́ (бурячки́) з хро́ном → "бурачки"
{хрін} хрі́на і хро́ну, м. (на) хрі́ні і хро́ні.
хрін іменник чоловічого роду
хрін, хріну і хрону
-у m chrzan
პირშუშხა