ВІДІДРАТИ

(віддеру, віддереш) кого, док.; мол.; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. І ще хоче, аби я її відідрав, як слід (Ю. Покальчук, Те, що на споді).

ВІДІРВАНИЙ →← ВІВЦЯ

відідра́ти[в'ід'ідратие]в'ід :еиру, в'ід :еиреш, в'ід :еиреимо, в'ід :еиреите; нак. в'ід :еири, в'ід :еир'іт'

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: відідравшиотодратьДеепричастная форма: отодрав

ВІДІДРА́ТИ див. віддира́ти.

{відідра́тие} від :еиру́, від :еире́ш, від :еиреимо́, від :еиреите́; нак. від :еири́, від :еирі́т.

див. віддирати.

відідра́ти дієслово доконаного виду

див. віддирати.

сов. от віддирати